Четвер, 16.08.2018, 18:29
Вітаю Вас Гість | RSS

Гімназія імені Пантелеймона Куліша
міста Борзни

Міні-чат
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 178
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Скарбничка для батьків!

Дитина - дзеркало  родини, як у краплі води відбивається сонце, так у дітях відбивається моральна чистота матері й батька

                                                                                                                                                          В. Сухомлинський

/Поради батькам про права дитини.docx 

Поради батькам

 Часто за нескінченим потоком справ ми не звертаємо уваги на найдорожче, що в нас є – на наших дітей. А вони так потребують уваги! 
Одного разу у дитини запитали чого тобі найбільше хочеться? Я хочу захворіти. Чому? Коли я хворіла, мама сиділа біля мене, розмовляла, 
розповідала казки, читала книжки. Мені було так добре! 
 Порада 1. Не забувайте приділяти увагу повсякденному спілкуванню з дитиною. І тоді колись почуєте: «Дякую тобі, мамо, за твою науку. 
Колисала ти мене, колиши й онуку». 
 Порада 2. Намагайтеся говорити спокійно і доброзичливо. Не зловживайте словами: «повинен», «треба». Не забувайте казати дітям «дякую», 
«вибач», адже вони вчаться того, чого їхнавчають. Якщо дитина зростає у докорах, вона починає жити з почуттям провини. 
 Порада З. Будьте в міру вимогливими: •виправляйте; •реагуйте на недоліки; •хваліть за мінімум — карайте за максимум. 
  Примітка: інколи вмійте і«не побачити». 
 Порада 4.  Спільні сімейні обіди — один з елементів належної культури поведінки, тільки не ті, де переважають уїдливі насмішки на 
кшталт: - Прибери лікті зі столу! Підніми голову, вона в тебе не глиняна! - Не плямкай! - Як ти їси, дивитись гидко! - А хто за тебе 
«дякую» скаже! Як говорив стародавній мислитель Сенека, «нелегко привести до добра повчанням, а легко прикладом». То ж будьмо 
прикладом своїм дітям у всьому. Бо «блаженні ті батьки, чиє доброчесне життя є прикладом доброзичливості для дітей, зразком 
виправлення і правилом благих дій». 
 Порада 5.  Дуже важливою умовою є дотримання принципу погодженості у вихованні, одностайності у вимогах до дітей. Слушними, на наш 
погляд, є зразки народної мудрості: •Коли батько каже «так», а мати — «сяк», росте дитина як будяк. •Біда тому дворові, де курка кричить,
 а півень мовчить. 
 Порада 6. Піклуйтесь про щасливу долю свого дитяти. Відразу в кожного на думці — придбати і передати у спадок солідне майно. «Та, 
якщо вони не вміють благочестиво поводитися, — вчить Святий отець Іван Злотоустий, — вононедовго протримається у них, вони його 
розтринькають, воно загинеразом з його господарями». Знайте, батьки, — найкращий спадок для дітей не золото та маєтки, а гарне 
виховання і навчання. Для переконливості пропонуємо давню притчу,в якій закладена саме ця ідея. «Якщо ти даси своєму синові одну 
рибину, то він буде ситий один день, якщо даси дві — то два дні, три рибини — три дні... Але коли ти навчиш його ловити рибу, 
працювати, то він буде ситий протягом усього свого життя.
Отже, — продовжує Святий отець, — учіть дітей бути благочестивими володарями своїх пристрастей, багатими в добродіяннях і не 
очікуйте від Бога ніякої милості, якщо не виконаєте свого обов'язку». А слова видатного педагога К. Ушинського про те, що «коли 
бажаєш вихованцеві щастя, треба виховувати його не для щастя, а для праці життя», слугують цілком логічним підтвердженням 
всього зазначеного вище. 
  Порада 7. Матері, привчайте своїх доньок до охайності, чистоти і краси зовнішньої. Знайте, що в народі доньок порівнюють з 
їхніми мамами за приказкою: «Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина». 
  Порада 8. Обов'язок батька — виховати в сина мужність, бо вона є головним показником зрілості юнака. У своєму «Повчанні...»
Володимир Мономах, описуючи власні пригоди, мав на меті продемонструвати молоді, що тільки постійними тренуваннями можна 
розвинути у юнаків такі вольові якості, як наполегливість, терпеливість, відвагу, рішучість і сміливість. Ось чому він ствердно 
заповідав: «Не боячись ні раті, ні од звіра, діло мужське робіте…»   
  Поради для батьків гіперактивних дітей   
* Усі зусилля батьків мають бути спрямовані на зміцнення здоров’я дитини та правильне поводження з нею. 
* У взаєминах із дитиною підтримуйте її щоразу, коли вона цього заслуговує, помічайте її успіхи. Уникайте повторення слів «не треба»,
 «не можна».
 Розмовляйте спокійно, стримано, м’яко. Давайте дитині тільки одне завдання на певний проміжок часу, щоб вона могла його завершити. 
Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію. 
* Заохочуйте дитину до видів діяльності, що потребують концентрації уваги. 
* Дотримуйтеся чіткого розпорядку дня. * Уникайте скупчення людей. 
* Під час ігор обмежуйте дитину лише одним партнером. Уникайте неспокійних, галасливих друзів. Оберігайте дитину від утоми, оскільки 
це призводить до зниження самоконтролю й зростання гіперактивності. 
* Давайте дитині можливість витрачати надмірну енергію. Корисно: щоденна фізична активність на свіжому повітрі, тривалі прогулянки, 
біг, спортивні заняття. 
* Спілкуйтеся з іншими батьками, які мають таку саму проблему. 
* Зробіть усе можливе для підвищення самооцінки дитини, адже через дефіцит уваги вона може неправильно розуміти вказівки та іншу 
інформацію, тому всі безупинно їй роблять зауваження. Через це в неї занижена самооцінка. Шукайте, за що можна похвалити. Відразу
 хваліть і винагороджуйте за хорошу поведінку. Будьте послідовними в питаннях дисципліни. 
* Підтримуйте дитину в усьому, у чому вона сильна, особливо в спорті й позашкільних заняттях. Не припускайте, щоб уроки займали весь 
вільний час дитини. Гратися й рухатися для неї не менш важливо.
 * Коли дитина виконує домашнє завдання, поруч не повинно бути іграшок, щоб вони не відволікали уваги. 
* Пам’ятайте, що гіперактивність властива дітям із синдромом дефіциту уваги та низьким рівнем саморегуляції. Процеси збудження та 
гальмування «зірвані», послаблені. 
* Необхідні заохочення до потрібних дій, постійна похвала за бажану поведінку. Дуже часто і батьки, і вчителі забувають чи не хочуть хвалити 
дитину, а використовують лише один спосіб педагогічної корекції, що на їх думку є найефективнішим, — покарання. До словесного покарання 
слід вдаватися дуже обережно й ніколи не використовувати фізичне.   
* Для гіперактивної дитини дуже важливим фактором оздоровлення є сон та повноцінне харчування. Сон для дітей до 12 років повинен 
становити = 12-14 годин на добу. Денний відпочинок — обов’язковий. Якщо дитина не може заснути вдень, то бажано, щоб вона хоча б 
полежала в затемненій кімнаті. Це теж відпочинок для нервової системи. У дитини можуть бути проблеми через постійне недосипання, втому. 
* Якщо дитина виявляє неадекватну реакцію на підняту руку (боїться, що її вдарять), це красномовно свідчить про те, що батьки поводяться 
з нею жорстоко. Енурез, проблеми зі сном, страх перед темною кімнатою найчастіше є наслідками неправильного поводження дорослих із 
гіперактивною дитиною. Дитина не винна в гіперактивності. Тому завдання батьків та педагогів допомогти їй, не принижуючи її гідності, 
не травмуючи психологічно. 
* Погляди батьків на проблему гіперактивності дуже різні: деякі борються правильно, зміцнюючи нервову систему дитини, а інші вважають, 
що з роками все пройде само собою. Щось 30-35 років по тому стане краще, але втрачено буде основне — навчання в школі не дасть потрібних 
результатів,а занижена самооцінка, асоціальність накладуть страшні відбитки на психіку такої людини. 
* Уже спостерігається міграція гіперактивних учнів зі школи в школу. Зміна оточення надає нервовій системі додаткового навантаження. 
Треба боротися з проблемою, а не тікати від неї. Стан здоров’я та поведінка дитини не покращаться від зміни оточення. А рішення батьків 
перевести дитину в іншу школу говорить про те, що вони вважають, ніби саме школа винна в усьому. Треба бути реалістами і розуміти, 
що все далеко не так. 
Адже батьки спостерігають за особливостями поведінки своєї дитини змалечку і знають, що і як було, і як є... 
* Дитина повинна якомога менше дивитися телевізор. Відомо, що телевізор негативно впливає на нервову систему дітей. День без телевізора— 
і дитина більш врівноважена, спокійна. 
* Учіть дитину аналізувати, що для неї є небезпечним, які можуть бути наслідки. Не намагайтеся керувати дитиною за допомогою крику та сили.

 

                                           Безпека дітей в Інтернеті

Інтернет-технології стали природною складовою життя дітей і сучасної молоді. Комп′ютер є не тільки розвагою, але й засобом спілкування, 
самовираження та розвитку особистості.
Самостійне пізнання інформаційного світу дозволяє розширити коло інтересів дитини і сприяє її додатковій освіті, спонукає до кмітливості, 
привчає до самостійного розв′язання задач.
Всесвітня мережа також задовольняє потребу підлітків у лідерстві. Діти, які добре знають компютер та Інтернет, більш адекватно оцінюють 
свої здібності та можливості, вони більш цілеспрямовані та кмітливі. Щоб повноцінно орієнтуватись у віртуальному просторі, дитині треба 
вчитися структурувати великі потоки інформації, дотримуючись основних правил безпеки в мережі.
 Всеукраїнське соціологічне дослідження, проведене Інститутом соціології НАН України в 2009 році, виявило тривожні тенденції: понад 28% 
опитуваних дітей готові надіслати свої фотокартки незнайомцям у Мережі; 17% без коливань діляться інформацією про себе і свою родину 
(адреса, професія, графік роботи батьків, наявність цінних речей у домі тощо); 22% дітей періодично потрапляють на сайти для дорослих; 
28% дітей, побачивши в Інтернеті рекламу алкоголю або куріння, хоча б один раз спробували їх купити, а 11% − спробували купувати 
наркотики; близько 14% 
опитуваних час від часу відправляють платні SMS за бонуси в онлайн-іграх і лише деякі звертають увагу на вартість послуги. 
Лише у 18% випадків дорослі перевіряють, які сайти відвідує дитина, тільки 11% батьків знають про такі онлайн-загрози, 
як “дорослий” контент, азартні ігри, онлайн-насилля, кіберзлочинність.
З метою надання батькам і педагогам допомоги з питань захисту дітей від впливу шкідливої інформації розроблено ряд посібників
 і складено перелік рекомендованих для дітей онлайн-ресурсів. Зазначені матеріали допоможуть відкрити дітям цікавий, 
корисний і, головне, безпечний Інтернет.

Лист Міністерства №1/9-768 від 06.11.09 "Про захист дітей та молоді від негативних інформаційних впливів"

Посібники, які Міністерство пропонує використовувати батькам і педагогам для навчання дітей безпечному користуванню Інтернетом:
  • Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі: посібник для батьків / І. Литовченко, С. Максименко, С Болтівець [та ін.]. – 
    К.: ТОВ “Видавни-чий будинок «Аванпост-Прим»”, 2010. – 48 с. (http://online-bezpeka.kyivstar.ua).
  • Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі: навчально-методичний посібник / А. Кочарян, Н. Гущина
    . – К., 2011. – 100 с. (http://old.mon.gov.ua/images/newstmp/2011/18_02/3/4press.pdf).
  • Безпечне користування сучасними інформаційно-комунікативними технологіями / О. Удалова, О. Швед, О. Кузнєцова [та ін.].
     – К.: Україна, 2010. – 72 с.
  • Памятка для батьків “Діти. Інтернет. Мобільний звязок”, розроблена Національною експертною комісією 
    України з питань захисту суспільної моралі (http://www.moral.gov.ua/news/311/).
  • Перелік рекомендованих для дітей онлайн-ресурсів, затверджений на засіданні Національної експертної комісії 
    України з питань захисту суспільної моралі (рішення N 2 від 20.04.2010).
Корисні посилання
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Серпень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031